СУЧАСНІ МЕТОДИ БОРОТЬБИ З БУР’ЯНАМИ В ПОСІВАХ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва тісно пов’язана з неухильним зростанням рівня хімізації. Однак останніми роками внаслідок підвищення вартості мінеральних добрив та гербіцидів об’єми виробництва й внесення їх під усі сільськогосподарські культури, й кукурудзу зокрема, суттєво зменшилися, що призвело до зменшення її врожайності, погіршення якості продукції й надзвичайного зростання забур’яненості посівів. Так, за деякими даними, при безгербіцидному вирощуванні харчових підвидів кукурудзи число бур’янів у посівах збільшувалося в 10 – 30 разів, а врожайність зменшувалася в 2,0 – 2,5 і більше разів [1; 2; 3; 4; 5]. Відмова від гербіцидів у посівах харчової кукурудзи погіршувала також технологічні й смакові якості продукції [ 2; 3; 9].

Але даних про використання гербіцидів під харчові підвиди кукурудзи дуже мало, й більшість з них одержана в умовах які

відрізаються від умов Сходу України. Тому нами протягом 2000 – 2007 рр. було проведено експериментальні дослідження по визначенню впливу різних способів внесення гербіцидів під харчові підвиди кукурудзи.

Польові досліди розміщували в зернових сівозмінах з прийнятим для регіону чергуванням культур та технологією вирощування. Висівали районований сорт цукрової кукурудзи – Ароматна. Сівбу проводили в першій декаді травня. Глибина загортання 6 – 8 см. Густота стояння – 45 тис./га. У дослідах використовували дозволені до застосування в Україні після сходові гербіциди 2,4 – Д амінна сіль, 50,0 % в. р. (0,9 л/га); тітус, 25

% с. т.с. (40-45 г/га); кросс, 16,4 % в. р. (100 мл/га); лентагран-комбі, 36,0

% к. е. (3,0 кг/га); ґрунтової дії (базові) – дуал, 96,0 % к. е. (91,7 л/га) та харнес, 81,5 % к. е. (1-2,5 л/га) [10; 11; 12]. Ґрунтові гербіциди вносили під час проведення допосівної культивації із загортанням, страхові гербіциди – шляхом обробки посівів у фазі 3 – 4 листків у кукурудзи. Збирання врожаю проводили при досягненні стану молочної спілості [6;

7; 8].

Застосування в посівах кукурудзи хімічних засобів боротьби з бур’янами призводило до значного зменшення їх кількості.

На час проведення першої міжрядної культивації під впливом гербіцидів ґрунтової дії зменшення кількості бур’янів порівнянно з безгербіцидними варіантами досягало 99 %, й нараховувалося їх, відповідно, 2 шт/м2 (табл. 1 ).

Перед проведенням другої міжрядної культивації кількість бур’янів на ділянках з ґрунтовими гербіцидами зменшувалася на 98 %.

Застосування гербіцидів страхової дії призводило до зниження кількості бур’янів на час проведення першого обробку на 35 %, другого на 17 %.

Перед збиранням урожаю найменша забур’яненість посівів харчової кукурудзи була на ділянках, де застосовували гербіциди ґрунтової дії. Кількість бур’янів не перевищувала 10 шт./м2, що, на 69 % менше, ніж на контрольному варіанті з двома міжрядними культиваціями.

На ділянках, де застосовували страхові гербіциди, спостерігалося дещо менше зниження забур’яненості посівів. Кількість бур’янів на ділянках з гербіцидами складала, відповідно, 20 шт., а без гербіцидів – 30 шт./м2.

Забур’яненість посівів харчової кукурудзи залежно від гербіцидів (2000 – 2007 рр.)

Таблиця 1.

Гербіциди

Бур’янів на 1 м2 перед

першою культи — вацією міжрядь

другою культи — вацією міжрядь

збиранням кукурудзи

шт./м2

сира маса,

г/м2

суха маса,

г/м2

Без гербіцидів

311,0

110,0

30,0

459

100

Харнес

2,0

2,0

10,0

210

48

2,4-Д амінна сіль

203,0

108,0

20,0

414

91

Сира маса бур’янів від внесення ґрунтових гербіцидів зменшувалася, порівнянно з ділянками без гербіцидів, на 55 % і не перевищувала 210 г/м2, тоді як на контрольних ділянках вона складала

445 г/м2 (рис. 1).

Рис. 1. Вплив гербіцидів на забур’яненість посівів харчової кукурудзи перед збиранням врожаю: 1 — без гербіцидів; 2 — страховий

гербіцид; 3 — ґрунтовий гербіцид.

Накопичення сухої маси знижувалося, відповідно, на 52 % і складало 48 г проти 100 г на контролі.

Внесення страхових гербіцидів призводило до зменшення сирої маси бур’янів, відповідно, на 31 %, а сухої — на 9 %.

Отже, найменша забур’яненість посівів харчової кукурудзи спостерігалася при застосуванні ґрунтових гербіцидів, а найбільшою вона була на ділянках без гербіцидів.

Одним з головних показників ефективності того чи іншого елементу технології вирощування харчової кукурудзи є врожайність. У наших дослідах її рівень визначався головним чином застосування гербіцидів (табл. 2).

Таблиця 2.

Урожайність качанів цукрової кукурудзи залежно від використання гербіцидів (2000-2007 рр.), ц/га

Гербіциди

Урожайність качанів

в обгортках

без обгорток

Без гербіцидів

52,5

44,9

Харнес

61,2

48,0

Дуал

72,3

47,9

Кросс

76,3

50,1

2,4-Д амінна сіль

73,4

49,6

НСР0,05

6,5

4,3

Використання гербіцидів при вирощуванні цукрової кукурудзи призводило до підвищення врожаю кукурудзи в середньому на 8,7 – 23,3 ц/га в обгортках та на 2,1 – 5,2 ц/га без обгорток, порівнянно з безгербіцидними варіантами. Урожайність на цих варіантах досягала, відповідно, 61,2 – 76,3 ц/га в обгортках та 47,9 – 50,1 ц/га без обгорток.

Застосування страхових гербіцидів забезпечувало врожайність качанів в обгортках на рівні 73,4 – 76,3 ц/га, без обгорток – 49,6 – 50,1 ц/га. Це, відповідно, на 4,0 – 12,2 ц/га та на 2,1 – 4,8 ц/га більше, ніж на варіантах з ґрунтовими гербіцидами.

Найбільша врожайність качанів спостерігалась при внесенні гербіциду Кросс і досягала, в обгортках – 76,3 ц/га, без обгорток – 50,1 ц/га, що на 2,9 – 15,1 та 1,5 – 2,2 ц/га більше, ніж на варіантах з іншими гербіцидами.

Внесення ґрунтового гербіциду харнес забезпечувало найменшу врожайність качанів в обгортках, з варіантів де застосовували гербіциди. Урожайність на цьому варіанті не перебільшувала – 61,2 ц/га. Врожайність качанів без обгорток при внесенні і харнеса, і дуала майже не відрізнялась і не перевищувала 47,9 – 48,0 ц/га, тобто була меншою з усіх варіантів з застосовуванням гербіцидів.

Таке зниження врожайності качанів при застосуванні ґрунтових гербіцидів пояснюється, очевидно, одночасним пригніченням фізіологічних процесів у рослинах не тільки бур’янів, а й цукрової кукурудзи.

Зміни врожайності відбувалися головним чином за рахунок змін індивідуальної продуктивності кожної рослини. Застосування гербіцидів призводило до збільшення довжини й маси качанів, зокрема довжина качанів збільшувалася в середньому на 4 – 6 %, маса качанів, як в обгортках, так і без обгорток в середньому – на 6 – 14 %.

Отже, оптимальні умови формування максимальної врожайності качанів цукрової кукурудзи при найкращих показниках структури забезпечувало застосування гербіцидів, особливо страхової дії.

Література

1. Борона В. П., Бойко М. П. Боротьба з багаторічними

бурянами// Пропозиція. – 1997.- 33. – с.25. 2. Интенсивная технология производства кукурузы / Под ред. Н. В. Тудель. – М.: Росагропромиздат,

1981. – 272 с. 3. Исаева Л. И. Использование разных методов в интегрированной борьбе с сорняками. – М.: ВНИИТЭ Иагропром, 1989. –

52 с. 4. Кукуруза / Под ред. П. И. Сусидко, В. С. Щенова. – К.: Урожай.-1978. – 296 с. 5. Кукурудза в степу України / Під ред. М. Н. Щетина. – Донецк: Донбасс. – 1974. – 124 с. 6. Методические рекомендации по оценке полевых опытов и производственной проверке новых сортов, агротехнических приемов и технологий в условиях орошения УССР / В. И. Остапов, Б. И. Локтионов, В. А. Писаренко. – Днепропетровск: УНИИОЗ, 1985. – 42 с. 7. Методические рекомендации по проведению полевых опытов с кукурузой / Под ред. Д. С. Филева. – Днепропетровск: НИИ кукурузы, 1980. – 54 с. 8. Методические рекомендации по учету засоренности посевов и почвы в полевых опытах. – Курск, 1983. – 74 с.

9. Научно обоснованная система земледелия Днепропетровской области

/ В. С. Циков, И. Т. Козак, А. И. Сытник, П. И. Лазаренко, А. М. Ведькая.

– Днепропетровск. – 1988. – С. 188 – 189. 10. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. – К.: Юнівест маркетинг, 1996. – 158 с. 11. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Частина 2. – Доповнення. – К.: Юнівест маркетинг, 1997. – 48 с. 12. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. – К.: Юні вест маркетинг, 2001. –

163 с.

Summary

Тhe problems of struggle against weeds assume ever greater

importance by growing food subspecies of maize because big crops of production untrue to technological and gustatory qualities is growing more impossibly on greatly dirty fields. Greater importance is acquiring not only species and preparative forms of herbicides in raising safety of chemical ways of struggle ageist weeds in crops of food.

Материал взят из: Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологічні науки. № 2 (165)