МОНІТОРИНГ ПОШИРЕННЯ ТА ЗАПАСІВ RHODIOLA ROSAE L. (CRASSULACEAE) В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ, РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА

Останнім часом виникла необхідність ресурсознавчих досліджень на регіональному рівні. Через давність експедиційних матеріалів відсутні наукові дані про поширення, запаси важливих рідкісних сировинних видів в Закарпатській області. Малоактуальним є вивчення ресурсів лікарських рослин, об’єми експлуатаційних запасів яких більші в десятки або сотні разів від тих, які потребує аптекоуправління (бузина чорна, гадючник в’язолистий, деревій тисячолистий, чистотіл великий, горобина звичайна, кульбаба лікарська, звіробій продірявлений, подорожник великий, кропива дводомна та ін.).

У першу чергу найбільшого дослідження та оцінки запасів потребують види:

– ендеміки та релікти, поширені зрідка або поодиноко, занесені в

Червону книгу України;

– з обмеженим ареалом, занесені в регіональну Червону книгу. Тобто види – джерела дефіцитної сировини та харчові, вітамінні дикорослі плоди. Оцінку сировинного потенціалу рідкісного промислового виду Rhodiola rosae в Закарпатській області не було здійснено.

Метою нашого дослідження було проведення моніторингу поширення та визначення урожайності та запасів сировини Rhodiola rosae протягом 2005 – 2012 років, яка є третинним реліктом, занесена в Червону книгу України (ІІ категорія охорони); також охороняється в КБЗ, КНПП, заказнику місцевого значення Пікуй. За цей період ми вивчили динаміку розвитку популяцій цієї рідкісної лікарської рослини з обмеженим сировинним потенціалом і зробили прогнозування на майбутнє, тобто визначили, збільшується чи зменшується її продуктивність, і на цій основі розробили систему її ефективного природного відтворення та охорони.

Нашим завданням було збирання та аналіз інформації про досліджуваний рідкісний сировинний об’єкт, визначення урожайності, варіабельності, запасів.

Виконання робіт з обліку урожайності та варіабельності Rhodiola rosae ми проводили в кілька етапів, які поєднувалися між собою. На рекогносцирувальному етапі ми проводили аналіз вихідних матеріалів, який включав у себе:

– вивчення ареалів Rhodiola rosae у Закарпатській області;

– визначення терміну збору лікарської сировини;

– аналіз у літературних та службових матеріалах інформації, що стосується різних аспектів дослідження.

На основі вихідних даних склали проект експедиційного обстеження обраного регіону. На топографічну карту наносили маршрут експедиційного обстеження, виділяли основні пункти проведення польових робіт. Більш детальні робочі маршрути наносили на лісові та землевпорядні карти й за допомогою умовних знаків позначали місцезнаходження популяцій.

Одночасно ми вивчали рослинні угрупування, екологічні умови зростання Rhodiola rosae. Наприкінці визначали урожайність, запаси та їхню варіабельність на цих популяціях. Статистичну обробку матеріалів здійснювали, користуючись пакетом аналізу даних комп’ютерної програми Microsoft Excel.

Отриманий цифровий матеріал опрацьований варіаційно-статистичним методом (Зайцев, 1973) [1]. Основні розрахунки проводили в камеральних умовах.

Для визначення урожайності ми використовували метод

модельних екземплярів. При цьому необхідно знайти два показники – кількість товарних екземплярів на одиницю площі та середню вагу сировини одного модельного екземпляру. Облікові ділянки закладали рендомно (від англ. random – випадковий) у найбільш типових місцях зростання та з середньою густотою стояння виду, який підлягав обліку.

Ми, відповідно до біолого-математичної статистики, визначали об’єм вибірки популяції, який коливається в різних межах вліво і вправо. Досліджували варіаційний ряд зарості Rhodiola rosae, модельні зразки, якої варіюють на 1 м2. Вираховували середнє статистичне вибірки, знаходили різницю між середнім статистичним та середнім

арифметичним, помилку середнього статистичного, визначали суму квадратів відхилення – дисперсію або середнє квадратичне відхилення, коєфіцієнт варіації, точність досліду. Необхідну кількість ділянок знаходили за формулою: N = v2 / p2.

Rhodiola rosae зростає на скелях і кам’янистих розсипах, серед криволісся, по берегах гірських потоків у субальпійському та альпійському поясах – на вершинах Свидовецького та Чорногірського хребтів (гг. Близниця, Дземброня, Бренескул, Говерла, Петрос, Іван Піп), а також на хребтах Горган, Мармароського кристалічного масиву на

висоті 1500 – 2000 м. Найвище місцезростання виявлене на північному

схилі г. Іван Піп: 2000 м н. р. м. (Чорногірський хребет). Найбільший локалітет Rhodiola rosae виявлений на північному схилі г. Близниця (1885 м н. р. м.) Свидовецького гірського масиву [2, с. 137].

Тут Rhodiola rosae домінує в скельних ценозах, де виступає як співдомінант з Rumex scutatus L. Часто в одному ценозі зустрічається з Sеdum carpaticum G. Reuss., Aster alpinus L., Gentiana laciniata Kit. ex Kanitz., Rumex carpaticus Zaрal., Saxifraga paniculata Mill., Festuca versicolor Tausch. та іншими високогірними видами [3].

Найнижче місцезростання Rhodiola rosaе виявлене нами серед кам’яних розсипів вершини г. Пікуй на 1327 м н. р. м.

Ареал: арктичні Євразія і Пн. Америка; гори Європи (Британія, Піренеї, Альпи, Апеніни, Карпати, Балкани) та Азія (Урал, Монголія, Китай, С. і Мала Азія).

На ступінь поширення, життєвий ритм і продуктивність Rhodiola rosae впливає низка екочинників: температурний, водний режим, склад ґрунту, якість сонячного спектру на певних висотах, метеорологічний режим протягом вегетаційного періоду [4, с. 56 – 58].

Лікарською сировиною служать кореневища з корінням дикоросла і культивованої Rhodiola rosae. Уперше дані про медичне призначення кореневищ родіоли занотував давньогрецький лікар,

фармаколог Педацій Діоскорид у 77 р. н. е. у книзі De Materia Medica (Про лікувальну матерію). Історія естраординарних цілющих властивостей родіоли розової простягається на тисячу років у досистемну історію Сибіру. Століттями Rhodiola rosae використовувалася в народній медицині Росії, Скандинавії, Східної Азії. Карл Лінней описував цю рослину як в’яжучий засіб для лікування грижі, болей, істерії та головного болю. У 1755 році Rhodiola rosae було включено до першої Шведської Фармакопеї. З 1725 по 1960 рік медичні призначення Rhodiola rosae зазначені в науковій літературі Швеції, Норвегії, Франції, Німеччини, Ірландії. З 1960 по 2005 рік було опубліковано більше між 180 фармакологічних, фітохімічних та

клінічних досліджень Rhodiola rosae.

Маса кореневищ Rhodiola rosae варіює залежно від умов існування. Зі збільшенням висоти спостерігається інтенсивне наростання маси кореневищ по відношенню до надземної маси. Найбільшого значення маса кореневищ досягає на моренах в альпійському поясі, перевищуючи у 2,5 разу надземну частину, тобто становить 70% маси всієї рослини. У субальпійському поясі співвідношення маси кореневої системи та надземної зменшується до 60%. Найбільш потужні кореневища спостерігаються в Rhodiola rosae, яка росте на кам’янистих і малозадернованих, добре зволожених схилах, по руслах тимчасових потоків і моренах [5, с. 17 – 24].

Rhodiola rosae – цінний рідкісний фармацевтичний вид, має фітотерапевтичні властивості й використовуються для лікування та профілактики захворювань: для підвищення фізичної працездатності, тривалості життя, зняття втоми, стимуляції діяльності центральної нервової системи, анемії, злоякісних пухлин, ран, переломів кісток, туберкульозу, інфекційних хвороб. З цією метою застосовується в народній Rhodiola rosae. Уперше дані про медичне призначення кореневищ родіоли занотував давньогрецький лікар,

фармаколог Педацій Діоскорид у 77 р. н. е. у книзі De Materia Medica (Про лікувальну матерію). Історія естраординарних цілющих властивостей родіоли розової простягається на тисячу років у досистемну історію Сибіру. Століттями Rhodiola rosae використовувалася в народній медицині Росії, Скандинавії, Східної Азії. Карл Лінней описував цю рослину як в’яжучий засіб для лікування грижі, болей, істерії та головного болю. У 1755 році Rhodiola rosae було включено до першої Шведської Фармакопеї. З 1725 по 1960 рік медичні призначення Rhodiola rosae зазначені в науковій літературі Швеції, Норвегії, Франції, Німеччини, Ірландії. З 1960 по 2005 рік було опубліковано більше між 180 фармакологічних, фітохімічних та

клінічних досліджень Rhodiola rosae.

Маса кореневищ Rhodiola rosae варіює залежно від умов існування. Зі збільшенням висоти спостерігається інтенсивне наростання маси кореневищ по відношенню до надземної маси. Найбільшого значення маса кореневищ досягає на моренах в альпійському поясі, перевищуючи у 2,5 разу надземну частину, тобто становить 70% маси всієї рослини. У субальпійському поясі співвідношення маси кореневої системи та надземної зменшується до 60%. Найбільш потужні кореневища спостерігаються в Rhodiola rosae, яка росте на кам’янистих і малозадернованих, добре зволожених схилах, по руслах тимчасових потоків і моренах [5, с. 17 – 24].

Rhodiola rosae – цінний рідкісний фармацевтичний вид, має фітотерапевтичні властивості й використовуються для лікування та профілактики захворювань: для підвищення фізичної працездатності, тривалості життя, зняття втоми, стимуляції діяльності центральної нервової системи, анемії, злоякісних пухлин, ран, переломів кісток, туберкульозу, інфекційних хвороб. З цією метою застосовується в народній 1380,4 ± 131,1 кг/га; критерій інтервалу достовірності коливається в межах 1039,6 ÷ 1721,2 кг.

Наші розрахунки показують, що можливості ЩОЗ на цих заростях такі: 101,7 ± 9,9 кг; критерій довірчого інтервалу коливається в межах 74,0 ÷ 199,4 кг/га.

Для збереження природної сировинної бази необхідно припинити й заборонити її щорічну неконтрольовану заготівлю населенням. Потрібно створювати промислові плантації або вирощувати

цей рідкісний вид на присадибних ділянках, з урахуванням того, що в рослини будуть значно нижчі показники вмісту фізіологічно активних речовин, які мають терапевтичні властивості.

Таблиця 1

Середні статистичні показники поширення та продуктивності

Rhodiola rosae L.

Місцезростання популяції

Роки дослідження

Площа, м2

Шт/м2

Середня маса сировини модельного екземпляру, г

М1 ± mм1

V %

Р %

М2 ± mм2

V %

Р %

с. Ясіня

2005

1000

13,7 ± 0,9

26,3

6,6

19,4 ± 1,8

37,1

9,3

2006

1100

7,4 ± 0,5

29,7

6,7

18,4 ± 1,1

26,6

5,9

2007

1500

5,9 ± 0,6

45,6

10,1

14,5 ± 1,0

31,0

6,9

2008

1000

5,4 ± 0,3

27,8

5,6

24,7 ± 1,6

32,4

6,5

с. Луги

2009

1500

9,1 ± 0,6

32,9

6,6

20,3 ± 1,3

28,6

6,4

2010

1300

13,8 ± 0,9

28,9

6,5

27,7 ± 1,9

30,0

6,0

2011

1400

7,9 ± 0,5

27,8

6,3

30,4 ± 2,0

29,6

6,5

2012

1200

8,1 ± 0,6

33,4

7,4

34,3 ± 2,8

36,7

8,2

Таблиця 2

Динаміка запасів та об’ємів щорічних об’ємів заготівлі

Rhodiola rosae L.

Місцезростання популяції

Площа, м2

Роки дослідження

Урожайність свіжозібраної сировини, г/м2

Біологічний запас свіжозібр. сиров., г/м2

Експлуатаційний запас свіжозібр. сиров., кг

Щорічний об’єм заготівлі, кг

с. Ясіня

1000

2005

430,8 ± 54,9

54,6

32,1

2,3

1100

2006

942,0 ± 112,4

128,3

78,8

5,6

1500

2007

593,6 ± 72,8

110,8

67,2

4,8

1000

2008

816,0 ± 32,5

88,1

75,1

5,4

с. Луги

1500

2009

180,0 ± 14,7

30,7

23,2

1,7

1300

2010

520,9 ± 26,7

74,7

60,8

4,3

1400

2011

963,6 ± 95,0

161,5

108,3

7,7

1200

2012

333,6 ± 20,5

23,0

15,6

1,1

Період відновлення рослинної маси Rhodiola rosae, за літературними джерелами, 10 – 15 років [6, c. 148 – 150].

Список використаної літератури

1. Зайцев Н. Г. Методика биометрических расчетов /

Н. Г. Зайцев. – М. : Наука, 1973. – 56 с. 2. Комендар В. І. Лікарські рослини Карпат / В. І. Комендар. – Ужгород : Карпати, 1971. – 249 с.

3. Ловеліус О. Л. Rhodiola rosae L. в Українських Карпатах / О. Л. Ловеліус, С. М. Стойко // Укр. ботан. журн. – 1990. – Т. 47, № 1. – С. 90 – 93. 4. Романюк В. В. Морфоекологічна характеристика Родіоли рожевої (Rhodiola rosae L.) в Українських Карпатах в умовах інтродукції / В. В. Романюк // Наук. вісн. ; сер.: Біологія. – 2002. – № 7. – С. 56 – 58. 5. Родіола рожева в клінічній і експериментальній медицині / І. Ф. Мещишен та ін. // Фітотерапія. Часопис. – 2008. – № 2. – С. 17 – 24.

6. Крылова И. Л. Способы определения сроков восстановления запасов сырья лекарственных растений / И. Л. Крылова // Растит. ресурсы. –

1981. – Т. 17. – С. 148 – 150.

Боднар Л. М. Моніторинг поширення та запасів Rhodiola rosae L. (Crassulaсeae) в Закарпатській області, раціональне використання та охорона

У статті висвітлено стан популяцій Rhodiola rosae – рідкісного

фармацевтичного виду з обмеженим сировинним потенціалом, третинного релікту, який занесено в Червону книгу України. Проведено моніторинг поширення по флористичних районах регіону, подано ресурсну оцінку методом модельних екземплярів: урожайність, запаси та об’єм щорічної заготівлі. Облікові ділянки закладали рендомно (від англ. random – випадковий) у найбільш типових місцях зростання та з середньою густотою стояння виду, який підлягав обліку. Нами досліджено, що маса кореневищ Rhodiola rosae варіює залежно від умов існування. Із збільшенням висоти спостерігається інтенсивне наростання маси кореневищ по відношенню до надземної маси. Найбільшого значення маса кореневищ сягає на моренах в альпійському поясі, перевищуючи в 2,5 разу надземну частину, тобто становить 70% маси всієї рослини.

Досліджено вплив антропогенних чинників, запропоновано методи раціонального використання природних заростей і їх ефективного відтворення та охорони. Отриманий цифровий матеріал опрацьований варіаційно-статистичним методом (Зайцев, 1973). Статистичну обробку

матеріалів здійснювали, використовуючи пакет аналізу даних комп’ютерної програми Microsoft Excel.

Ключові слова: лікарська сировина, урожайність, варіабельність, запаси, охорона.

Боднарь Л. М. Мониторинг распространения и запасов Rhodiola rosae L. (Crassulaсeae) в Закарпатской области, рациональное использование и охрана

В статье освещено современное состояние популяций Rhodiola

rosae – редкого фармакологического вида с ограниченым сырьевым потенциалом, третичного реликта, который занесён в Красную книгу Украины. Проведён мониторинг распространения по флористических районах региона, подано ресурсную оценку методом модельных экземпляров: урожайность, запасы и объем ежегодных заготовок. Учетные площадки закладывали рендомно (от англ. Random – случайный) в наиболее типичных местах произрастания и со средней густотой стояния вида, который подлежал учёту. Нами исследовано, что масса корневищ Rhodiola rosae варьирует в зависимости от условий существования. С увеличением высоты наблюдается интенсивное нарастание массы корневищ по отношению к надземной массе. Наибольшее значение масса корневищ достигает на моренах в альпийском поясе, превышая в 2,5 раза надземную часть, то есть составляет 70% массы всего растения.

Исследовано влияние антропогенных факторов, предложены методы рационального использования природных зарослей и их эффективного возобновления и охраны. Статистическую обработку материалов осуществляли, используя пакет анализа данных компьютерной программы Microsoft Excel.

Ключевые слова: лекарственное сырьё, урожайность, вариабельность, запасы, охрана.

Bodnar L. M. Monitoring Distribution and Resource Rhodiola Rosae L. (Crassulaceae) in the Transcarpathian Region, Rational Use and Protection

The article highlights the state of populations Rhodiola rosae –

pharmaceutical rare species with limited natural resources, tertiary relict that is listed in the Red Book of Ukraine and Regional Red List. A monitoring spread floristic districts of the region, given the resource estimate by the model copies: productivity, stocks and annual harvesting volume.

Accounts plots laid the random in the most of typical locations of growth and with an average density of standing view that subject to registration. We investigated the mass of rhizomes Rhodiola rosae varies depending on the conditions of existence. The degree of distribution, rhythm

of life and productivity of Rhodiola rosae affects a number of environmental factors: temperature, water regime, soil composition, quality solar spectrum at certain altitudes, meteorological regime during the growing season. Medicinal raw materials are rhizomes with roots of wild and cultivated Rhodiola rosae. With increasing altitude there is an intense increase in the mass of rhizomes in relation to the above-ground mass. The most value mass of rhizomes reaches on the moraine in the alpine zone, exceeding 2,5 times the aerial parts, that amounts to 70% of the mass of all plant. The most powerful roots are observed in Rhodiola rosae, which grows on rocky and anomalies turf well moist slopes, on beds of temporary streams and moraines.

Investigated of the influence of anthropogenic factors, proposed the methods of rational use of natural thickets and its effective restoration and protection. To preserve the natural resource base necessary to stop and prevent the uncontrolled harvesting of its annual public. We need to create industrial plantations or grow this rare species in home gardens, given the fact that the plants will be significantly lower content of physiologically active substances that have therapeutic properties. The period of recovery plant mass Rhodiola rosae according to the literary sources of 10 – 15 years. The resulting digital material processed variation-statistical method (Zaitsev, 1973). Statistical processing of materials was carried out using a packet data analysis computer program Microsoft Excel.

Key words: medicinal raw materials, productivity, variability, resource, security.

Стаття надійшла до редакції 20.05.2013 р. Прийнято до друку 26.06.2013 р. Рецензент – д. с/г. н., проф. М. І. Конопля.

Материал взят из: Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологічні науки. № 19 (278)