ГАСТЕРОМІЦЕТИ (КЛАС BASIDIOMYCETES) СХОДУ УКРАЇНИ

Гастероміцети є своєрідною групою базидіальних макроміцетів з ангіокарпними наземними та підземними карпофорами. Вони досить широко поширені на Сході України (у межах Донецького та Старобільського злаково-лучних степів), але до останнього часу залишаються найменш дослідженою групою грибів. Фрагментарні дані про гастероміцети окремих об’єктів природно-заповідного фонду території траплялися в роботах М. Я. Зерової (1956), М. Н. Сухомлин, С. Д. Трискиби, І. І. Полохіної (2002) та М. П. Придюка (2005), якими разом зареєстровано 24 види гастероміцетів [1 – 3]. Решта території залишалася без уваги спеціалістів.

Сучасний видовий склад гастероміцетів обумовлений комплексом природно-кліматичних та антропогенних чинників, зокрема, особливостями розташування території досліджень у межах степової та лісостепової зони, специфічними погодно-кліматичними показниками (середньорічна температура повітря складає 6,5 – 80 С, кількість опадів –

410 – 540 мм / рік, безморозний період – 150 – 175 днів тощо), характером ґрунтів, наявністю природних та антропогенно змінених фітоценозів тощо. Водночас спостерігається надмірний антропогенний і

техногенний тиск на природне середовище регіону, дегресія лісових ценозів, забруднення гідро-, педо-, атмосфери, що неминуче веде до скорочення видового різноманіття, змінення складу та рясності грибів.

Протягом 2003 – 2008 рр. нами було проведено інвентаризацію базидіоміцетів Донецького та Старобільського злаково-лучних степів та виявлено 59 видів гастероміцетів, що складало 8,3 % усіх грибів Сходу України.

Дослідження проводилися за загальноприйнятими методиками [4

– 8]. Згідно дев’ятого видання «Мікологічного словника» [8], виявлені гастероміцети віднесено до 3 порядків, 13 родин, 25 родів. Найбільшу кількість видів (39) виявлено в родах Geastrum (13), Lycoperdon (7), Calvatia (6), Tulostoma (4), Bovista, Disciseda та Scleroderma (по 3 види) (табл. 1).

У ході комплексної інвентаризації базидіоміцетів, для регіону було вперше виявлено види Calvatia cretacea (Berk.) Lloyd, Galeropsis sertorum Velen. et Dvorak, Geastrum nanum Pers., Hydnangium carneum Wallr., Lycoperdon norvegicus Pers., Myriostoma coliforme (Dicks. : Pers.) Corda, Phallus hadrianii Vent. ex Pers.

Новими для Донецького злаково-лучного степу стали 8 видів гастероміцетів: Cyathus stercoreus (Schw.) de Toni, Geastrum fornicatum (Huds. : Pers.) Hook, Mycenastrum corium (Guers.) Desv., Rhizopogon luteolus Fr. et Nordh., Schizostoma laceratum (Ehr.) Lev., Tulostoma fimbriatum Fr., T. volvulatum Borszc., Vascellum pratense (Pers. : Pers.) Kreisel, тоді як для Старобільського – 20 видів: Bovista nigrescens Pers, B. plumbea Pers., Calvatia caelata (Bull.) Morgan, C. candida (Rostk.) Hollos., C. cyathiformis (Bosc.) Morgan, C. excipuliformis (Schaeff.) Perdeck, C. utriformis (Pers.) O. Japp., Cyathus olla Pers., Geastrum badium Pers., G. coronatum Pers., G. melanocephallus Czern, G. minimum Schwein., G. quadrifidum Pers., G. rufescens Pers., G. striatus Lam. et DC, Lycoperdon pyriforme Schaeff., Montagnea candollei Fr., Scleroderma sapidum (Corda) Zerova, S. verrucosum (Vaill.) Pers., Tulostoma brumale Pers.

Кожний з фітоценозів Донецького та Старобільського злаково- лучних степів характеризувався відповідним видовим складом гастероміцетів, тобто більшість видів мали свою спеціалізацію за типом фітоценоза, але траплялися й види-еврітопи, притаманні декількам екотопам. Максимальну кількість гастероміцетів зареєстровано в хвойних (соснових) лісах і лісосмугах (34) – види родів Astraeus, Calvatia, Crucibulum, Cyathus, Disciseda, Geastrum, Lycoperdon, Phallus, Scleroderma, Tulostoma тощо. Значну кількість видів знайдено в степових (24 види родів Bovista, Calvatia, Disciseda, Langermannia, Lycoperdon, Mycenastrum, Gasterosporium тощо) та листяних фітоценозах (22 види родів Calvatia, Geastrum, Hydnangium, Melanogaster, Phallus тощо).

Таблиця 1

Таксономічна структура гастероміцетів Сходу України

Порядок

Hydnangiaceae

Hydnangium

1

Lycoperdaceae

Bovista

3

Calvatia

6

Disciseda

3

Langermannia

1

Lycoperdon

7

Vascellum

1

Mycenastraceae

Mycenastrum

1

Nidulariaceae

Crucibulum

1

Cyathus

2

Tulostomataceae

Battarrea

1

Schizostoma

1

Tulostoma

4

Boletales

Gasterosporiaceae

Gasterosporium

1

Melanogastraceae

Melanogaster

1

Rhizopogonaceae

Rhizopogon

1

Sclerodermataceae

Astraeus

1

Scleroderma

3

Phallales

Geastraceae

Geastrum

13

Myriostoma

1

Sphaerobolus

1

Phallaceae

Phallus

2

РАЗОМ: 3

13

25

59

На територіях ПЗФ Сходу України траплялися як звичайні, созологічно невизначені, так і 8 рідкісних видів (Calvatia caelata (Bull.) Morgan, Disciseda bovista (Klotzsh.) Henn., D. сandida (Schw.) Lloyd, D. compacta Czern., Endopthychum agaricoides Czern., Galeropsis desertorum Velen. et Dvorak, Montagnea candollei Fr., Geastrum kotlabae Stanek) гастероміцетів. Специфічним складом відрізнялися екотопи пісків та кам’янистих відслонень регіону (6 видів – Battarrea phalloides (Dicks.) Pers., Geastrum nanum Pers., Rhizopogon luteolus Fr. et Nordh., Schizostoma laceratum (Ehr.) Lev., Tulostoma squamosus (Gmel.) Pers., T. volvulatum Borszc.). В антропогенно змінених урбокультур — та агрофітоценозах

траплялися переважно космополітні види гастероміцетів родів Calvatia, Crucibulum, Cyathus, Lycoperdon, Phallus тощо.

За екологічною приуроченістю більшість гастероміцетів (47) віднесено до ґумусових сапротрофів – Battarrea phalloides (Dicks.) Pers., Bovista dermoxantha (Vittad.) de Toni, B. plumbea Pers., Calvatia caelata (Bull.) Morgan, C. excipuliformis (Schaeff.) Perdeck, Disciseda bovista (Klotzsh.) Henn., D. compacta Czern., Geastrum nanum Pers., Mycenastrum corium (Guers.) Desv., Phallus hadrianii Vent. ex Pers., Ph. impudicus L., Schizostoma laceratum (Ehr.) Lev., Tulostoma squamosus (Gmel.) Pers., T. volvulatum Borszc., Vascellum pratense (Pers. : Pers.) Kreisel тощо. Значно меншу кількість видів (6) включала група мікоризних симбіотрофів – Astraeus hygrometricus (Pers.) Morgan, Gasterosporium simplex Matt., Rhizopogon luteolus Fr. et Nordh., Scleroderma aurantium (L.) Pers., S. sapidum (Corda) Zerova, S. verrucosum (Vaill.) Pers. По 3 види нараховували групи ксилотрофів (Crucibullum leave (Bull. : DC) Kambly, Lycoperdon pyriforme Schaeff., Sphaerobollus stellatus Tode ex Pers.) та копротрофів (Cyathus stercoreus (Schw.) de Toni, Phallus hadrianii Vent. ex Pers., Ph. impudicus L.). Характерно, що остання група грибів чіткої спеціалізації не мала й при відсутності специфічних субстратів (ґуміфікованих ґрунтів, екскрементів тварин тощо) виявляла риси ґумусових сапротрофів.

Созологічна структура гастероміцетів представлена 5 групами, із них 14 – звичайні для регіону (Astraeus hygrometricus (Pers.) Morgan, Bovista dermoxantha (Vittad.) de Toni, Calvatia caelata (Bull.) Morgan, C. cyathiformis (Bosc.) Morgan, Crucibullum leave (Bull. : DC) Kambly, Geastrum fimbriatum Fr., G. nanum Pers., Lycoperdon candidum Pers., L. echinulatum Berk. et Broome, L. norvegicus Pers., L. perlatum Pers., Phallus hadrianii Vent. ex Pers., Ph. impudicus L., Scleroderma aurantium (L.) Pers.),

24 – созологічно невизначені (Disciseda bovista (Klotzsh.) Henn., Hydnangium carneum Wallr., Langermannia gigantea (Pers.) Rostk., Myriostoma coliforme (Dicks. : Pers.) Сorda, Mycenastrum corium (Guers.) Desv. тощо), 18 – рідкісні (Geastrum lageniforme Vittad., G. schmidelii Vittad., Montagnea candollei Fr., Sphaerobolus stellatus Tode ex Pers., Tulostoma brumale Pers. тощо), 2 – зникаючі (Endopthychum agaricoides Czern., Geastrum kotlabae Stanek., останнім разом були знайдені М. Я. Зеровою в 1956 р., нами ж наводяться виключно за літературними джерелами), 1 – знаходиться під охороною держави (Galeropsis desertorum Velen. et Dvorak, який нами було знайдено вперше для Сходу України у відділенні Луганського природного заповідника

«Стрільцівський Степ»).

У 2006 р. нами було запропоновано та введено 35 видів базидіоміцетів у «Перелік видів, які перебувають у загрозливому стані та потребують охорони» на регіональному рівні, у тому числі 7 гастероміцетів – Battarrea phalloides (Dicks.) Pers., Galeropsis desertorum

Velen. et Dvorak, Montagnea candollei Fr., Geastrum kotlabae Stanek., Myriostoma coliforme (Dicks. : Pers.) Сorda, Schizostoma laceratum (Ehr.) Lev., Tulostoma brumale Pers.

Географічна структура гастероміцетів представлена 5 географічними елементами та 5 типами ареалів, серед яких провідну роль відіграють євразійські види ксеромеридіонального (Battarrea phalloides (Dicks.) Pers., Calvatia excipuliformis (Schaeff.) Perdeck, Endopthychum agaricoides Czern., Galeropsis desertorum Velen. et Dvorak, Montagnea candollei Fr., Mycenastrum corium (Guers.) Desv., Rhizopogon luteolus Fr. et Nordh., Tulostoma volvulatum Borszc. тощо) та евриголарктичного (Calvatia cretacea (Berk.) Lloyd, Cyathus olla Pers., Disciseda bovista (Klotzsh.) Henn., D. candida (Schw.) Lloyd, Lycoperdon lividum Pers., L. norvegicus Pers., Myriostoma coliforme (Dicks. : Pers.) Corda, Vascellum pratense (Pers. : Pers.) Kreisel тощо) геоелементів. Значна кількість гастероміцетів представлена євразійськими бореальними (Geastrum fimbriatum Fr., G. rufescens Pers., Scleroderma verrucosum (Vaill.) Pers., Sphaerobollus stellatus Tode ex Pers.) та євразійсько-американськими евриголарктичними (Crucibullum leave (Bull. : DC) Kambly, Geastrum badium Pers., G. coronatum Pers., G. quadrifidum Pers., G. minimum Schwein., Lycoperdon pyriforme Schaeff., Scleroderma aurantium (L.) Pers. тощо) видами. Решта ареалів включала по 1 – 3 види. Тобто, основу видового складу гастероміцетів Сходу України утворюють види, які сформувалися та поширені в сучасних екотопах Європи, Азії та Північної Америки, переважно на ділянках з арідними та помірними рисами клімату (табл. 2).

Географічна структура гастероміцетів Сходу України

Таблиця 2

Геоелемент

Тип ареалу

Немораль

-ний

Бореаль-ний

Ксеро — меридіо — нальний

Еври-голарктич

-ний

Мульти — регіо — нальний

РАЗОМ

:

Євразійський

2

4

21

17

44

Європейський

1

1

Євразійсько-американський

2

7

9

Європейсько-американський

1

1

Космополітний

1

3

4

РАЗОМ:

3

4

24

25

3

59

Незважаючи на цінний хімічний склад, достатньо високу калорійність та дані про застосування гастероміцетів у медичних цілях ще з 17 століття, зокрема, для дезінфекції відкритих ран (Langermannia,

Lycoperdon тощо), практичне значення гастероміцетів залишається не дуже високим із-за недостатньої вивченості цієї групи грибів. Харчову цінність мають 19 видів умовно їстівних грибів (Bovista dermoxantha (Vittad.) de Toni, B. nigrescens Pers, В. plumbea Pers., Calvatia caelata (Bull.) Morgan, C. candida (Rostk.) Hollos., C. excipuliformis (Schaeff.) Perdeck, C. utriformis (Pers.) O. Japp., Langermannia gigantea (Pers.) Rostk., Lycoperdon candidum Pers., L. echinulatum Berk. et Broome, L. perlatum Pers., L. pyriforme Schaeff., Melanogaster variegatus (Vitt.) Gul., Phallus hadrianii Vent. ex Pers., Ph. impudicus L., Rhizopogon luteolus Fr. et Nordh., Scleroderma aurantium (L.) Pers.), S. sapidum (Corda) Zerova, S. verrucosum (Vaill.) Pers.). Сьогодні в нетрадиційній медицині та гомеопатії використовують терапевтичну дію 7 видів гастероміцетів (Bovista dermoxantha (Vittad.) de Toni, Calvatia candida (Rostk.) Hollos., C. utriformis (Pers.) O. Japp., Langermannia gigantea (Pers.) Rostk., Lycoperdon perlatum Pers., Scleroderma aurantium (L.) Pers.), S. verrucosum (Vaill.) Pers).

Таким чином, видовий склад гастероміцетів Сходу України відрізнявся значною різноманітністю (8,3 % усіх базидіоміцетів регіону), специфічністю еколого-трофічних та еколого-ценотичних груп, широким спектром созологічної та географічної структури, а також невисоким рівнем застосування гастероміцетів у господарських цілях.

Література

1. Зерова М. Я. Напочвенные грибы целинных степей УССР.

// Укр. бот. журнал. – 1956. – Т. 13, № 2. – С. 68 – 77. 2. Сухомлин М. Н.,

Трискиба С. Д., Полохіна І. І. Макромицеты національного парка

«Святые горы». // Зб. наук. праць ЛДАУ. Біол. науки. – 2002. – № 16 (28).

– С. 48 – 51. 3. Придюк М. П. Базидіальні макроміцети Луганського природного заповідника. // Зб. наук. праць ЛДАУ. Біол. науки. Спец. випуск. – 2005. – № 56 (79). – С. 69 – 92. 4. Бондарцев А. С., Зингер Р. А. Руководство по сбору высших базидиальных грибов для научного изучения. // Тр. БИНа им. В. Л. Комарова АН СССР. – М., Л.,

1950. – Сер. 2. Вып. 6. – С. 499 – 543. 5. Васильева Л. Н. Изучение макроскопических грибов (макромицетов) как компонентов растительных сообществ. // Полевая геоботаника. М., Л.: АН СССР, 1959.

– Т. 1. – С. 387 – 398. 6. Дудка І. О., Вассер С. П. Грибы. Справочник міколога и грибника. – К.: Наук. думка, 1987. – 536 с. 7. Исиков В. П., Конопля Н. И. Дендромикология. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – 348 с. 8. Kirk P. D., Cannon P. F., David J. C. & Stalpers J. A. Ainsworth & Bisby’s Dictionary of the Fungi. – Ed. 9 th. – CAB Intern., Wallingford, UK. –

2001. – 655 p.

Summary

This work is devoted to the determination of species composition of the

gasteromycetes Donetsk and Starobelsk grain-meadow steppes, their ecological and trophic, coenotic, geographic and sosological structure. There have been discovered 59 species of gasteromycetes. For the first time on this territory there have been discovered 7 new species, and for 28 species there have been discovered new places of growing.

Материал взят из: Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологічні науки. № 2 (165)